Зима – час для комфорту,
для гарної їжі й тепла,
для дотику дружньої руки
і для розмови біля вогню:
це час для дому.

Едіт Сітвелл

На зітканому з неба полотні,
Де віхола тримає лід у латах,
Цукрову вату, золоті вогні,
Там янголи готують карамельне лате.

За вікном ні душі, ні звуку
У містах і селах нема.
Всю дорогу від того самого місця
Густо стелить зима.
А снігом ховають під свої покривала усі поля
наче чисті листки,
Щоб з майбутнім роком все почати з нуля.

Небо по трохи чорніє,
Притрусило снігом-а під снігом зелена трава,
Ввечері йдеш бездоріжжям,
А в холодному повітрі чуєш запах Різдва.

Пахне морозом, узваром, кутею
За вікном колядує гамірна дітвора,
В вікні милуєшся золотою зорею-
Запах Різдва.

Хоч в слід минулому року хочеться крикнути «Стій!»,
Сміливо йдучи в одну з відкритих дверей,
Нам щиро віриться в краще, віриться в те,
Що відкриється кожному дорога незвіданих мрій!

Катерина Гончарук,
студентка факультету економіки,
менеджменту та права


Оксана Фіголь,
студентка факультету економіки,
менеджменту та права

Замерзший подих в буревіях

Іскряться в небі білім маленькі балерини.
Вони у танці, лапаті падають у низ.

Земля окутана холодним поясом зими
Ніяк крізь нього не проб'ються ніжні пелюстки весни.

Весить у небі жар-куля,
Але нам здається холодна як скрижаль.
Це ж сонце зимове,
Як яблуко замерзше в буревіях
В гіллі самотнє дивиться на нас.


Стояла я окрай дороги
І погляд мій злітав увись.
Яка краса є у природі,
Все так прекрасно скрізь.

Із неба падали сніжинки
Такі гарненькі і пухкі,
Немов маленькі намистини
В долоні сипались мені.

Навколо все у срібнім вбранні,
Все тут є гарне і святкове
Немов зима наслала заклинання
Таке чарівне й загадкове.

У вечір цей біля каміна
Сидить уся моя сім'я
Святкова тиша наступила
У гості вже прийшла зима.

Вікторія Ляшенко,
студентка факультету економіки,
менеджменту та права